Виявляється, я скапбукер… Або як знайти себе

Зараз я вже напівпрофесійний скрапбукер. Мої роботи цікаві та несхожі на інші, їх не лише хвалять друзі-знайомі, а й купують зовсім сторонні люди – на виставках, ярмарках, дошках оголошень в інтернеті. Але починалося все з хобі чи навіть менше — із самої ідеї. Я не знаю чому саме цей варіант. Шити я не вмію від слова «зовсім», інших особливостей за собою не помічала, а ось скрапбукінг привернув своєю атмосферністю, можливістю створення традиції, чи, звичайно ж, фотоальбомами з яскравими фото на згадку.

Скрапбукінг у моєму житті. Початок початків

Я багато років поспіль розглядала фото альбомів, трвевел-буків, кулінарних книг, листівок та іншого, що творять майстрині. Розглядала і сумнівалася у своїх сил через повну відсутність уяви. Ну як люди можуть придумати таке?! Втілити можна спробувати ...

Сумнівалася доти, доки не прийшов 2014 рік, все змінив у житті та дав зрозуміти: жити та творити скрапбукінг треба тут і зараз, а не колись там. І знайшлося бажання (воно було завжди!), і знайшовся час якого до цього завжди не вистачало, і знайшлися гроші на перші набори скраппаперу, чіпборди, квіточки, клей, прогумований килимок і канцелярський ніж зі змінними лезами (досі так ще й не купила собі різак, хоча це останнє, чого не вистачає у моїй майстерні!).

І все почалося! Спочатку це були скрап-листівки з нагоди та без. Багато хто досі зберігається як пам'ять. Коли почало виходити вже більш-менш — почала пропонувати всім по сарафанному радіо. І знайшлися перші шанувальники мого мистецтва!

Після цього було:
-повне занурення у світ. Я купувала щось, щось створювала – сушила квіти, залишала в колекції палички-гілочки, порівнювала результат. І почала добре розумітися на щільності паперу, в китайських і польських інструментах, побачила їх відмінності та ідентичність. Зрозуміла, що потрібно тільки скрапбукеру-початківцю, а що вже такому, яким сьогодні є;
-почала створювати твори складніше. Це були фоторамки, папки, міні-блокноти для дівчачих записів;
-приступила до створення першого фотоальбому, до якого йшла. Він не був ідеальним, на наступних я виправляла помилки першого і зараз пишаюся собою:)

Ось так розпочалася історія!

Коротко про важливе, або що я маю зараз

Зараз скрапбукінг для мене більше, ніж хобі. Це якась віддушина, подруга-сестра. при цьому їм можна займатися лише в позитивному настрої, інакше нічого не вийде і це важливо.

Вчорашнє хобі стало для мене стабільним джерелом заробітку. Спочатку це були тільки «мінуса» (але це ж хобі, для душі!), потім я виходила «в нуль» і ось уже як 18 місяців я маю стабільний мікро-дохід — до 50 доларів на місяць. Але якщо порівняти із звичайною пенсією моєї мами, це майже нормально).
Ось так розпочалася історія!